Влітку 2001 року Надія Василівна Чалова і Сергій Васильович Голотюк звернулися в редакцію газети "Сiльськi вiстi" з проханням надрукувати в рубриці "Не втрачаємо надію..." оголошення, що стосується старої фотографії, – тієї самої, яку ви бачите зліва.

9 листопада 2001 року це оголошення було опубліковано. Ось його текст, який приводиться за електронною версією газети, що розміщувалася в кінці 2001 року на web-сторінці http://www.silskivisti.kiev.ua/ 134/STARTALL.HTM. Виправлена тільки застаріла електронна адреса:

П’ятниця 9 листопада 2001 року
№ 134 (17193)

Надія Василівна Чалова (вул. Малиновського, 36, кв. 104, м. Київ-210, 04210) та Сергій Васильович Голотюк (г. Реутов-8, а/я 19, Московская область, Россия, 143952, електронна пошта sergo957@mail.ru):

«На фотознімку, що його вам, шановна редакціє, пропонуємо для друку, – наш дідусь Леонтій Денисович Голотюк (1890-1940), уродженець села Сорокотяга Жашківського району на Черкащині, під час служби в армії. Коли саме його сфотографовано, невідомо, але за деякими деталями мундира можна здогадатися, що знімок зроблено в 1912 або в 1913 році. На плечах Л. Д. Голотюка, як бачимо, – єфрейторські (з однією "личкою") погони. Після Першої світової війни Леонтій Денисович повернувся до рідного села старшим унтер-офіцером (погони з трьома "личками", як нині у сержантів), Георгіївським кавалером. Хотілося б дізнатися, хто сфотографований поруч з нашим дідусем. Не виключено, що той чоловік був жителем села Красноселиця (сьогодні, можливо, воно має іншу назву) Чигиринського повіту (за теперішнім територіальним поділом це – північна частина Кіровоградщини) або ж села Мала Сквирка Білоцерківського району на Київщині. Розуміємо, що ймовірність знайти когось із старожилів, хто міг би пролити світло на історію цього давнього знімка, вельми невелика. Але, як оптимістично і дуже правильно сказано у вашій рубриці, не втрачаємо надію...»
 

Початковий російський текст оголошення

Ще раз спасибі редакції "Сiльських вiстей" і тим небагатьом, хто відгукнувся!